Іонізаційні перетворюючі елементи перетворюють зміну вимірюваної величини на зміну струму іонізації, який протікає, наприклад, через рідину, розташовану між двома електродами (мал. 7). Типовим прикладом використання іонізаційного принципу є прилад для виміру кислотності розчину. Міра кислотності розчину визначається

Мал. 7. Іонізаційне перетворення, при якому іони мігрують в рідини до електродів і діють як переносники зарядів, викликаючи тим самим електричний струм

концентрацією в нім позитивно заряджених іонів водню, званою водневим потенціалом (відомого більше у вигляді абревіатури рН). Причому

                                                                                                                        рН=-1 оg[Н+]

де  |H+]  - концентрація іонів водню в грамах на літр.

      Значення рН дорівнює 0 для чисто кислотного розчину, 7 для нейтрального розчину (наприклад, чистої води) і 14 для чисто лужного розчину.  

      Типовий рН-зонд має електроди, що знаходяться в желатині з відомим значенням водневого потенціалу. Вони формуються спеціальною скляною мембраною, яка, знаходиться у контакті з розчином, значення рН якого вимірюється. Різницю потенціалів між двома електродами відбиває значення рН розчину (близько 59 мВ на одиницю рН).